поправляти — I = поправити (упорядковувати належним чином), підправляти, підправити, опоряджати, опоряджувати, опорядити; оправляти, оправити, чепурити, причепурювати, причепурити (перев. на собі одяг, зачіску тощо); підбивати, підбити (зачіску, вуса) II ▶… … Словник синонімів української мови
поправляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обсмикувати — ую, уєш, недок. обсми/кати, обсми/каю, обсми/каєш і обсми/чу, обсми/чеш, док., перех. і без додатка. 1) Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати (одяг, вбрання і т. ін.). 2) Смикаючи, виривати те, що звисає, стирчить і т. ін.; вирівнювати,… … Український тлумачний словник
поправка — и, ж. 1) Те саме, що виправлення. || на що. Уточнення з урахуванням чого небудь. •• Вно/сити попра/вки а) робити виправлення, уточнення; б) змінювати що небудь. 2) Дія за знач. поправляти 3). 3) Дія і стан за знач. попр … Український тлумачний словник
виправляти — I = виправити 1) (усуваючи помилки, робити правильним, таким, що відповідає певним умовам), поправляти, поправити, коригувати; правити, редагувати, вичитувати, вичитати 2) (змінювати на краще, поліпшувати), поправляти, поправити, направляти,… … Словник синонімів української мови
виправляти — я/ю, я/єш, недок., ви/правити, влю, виш; мн. ви/правлять; док., перех. 1) Робити прямим, рівним і т. ін. що небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2) Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. ||… … Український тлумачний словник
виправлятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/правитися, влюся, вишся; мн. ви/правляться; док. 1) Розгинаючись, робитися прямим, рівним; розправлятися. 2) Поправляти, уточнювати свій вислів, що небудь сказане. 3) Позбуваючись вад, перевиховуючись, робитися кращим.… … Український тлумачний словник
відпоювати — юю, юєш, недок., відпої/ти, ою/, о/їш, док., перех. Поправляти, відгодовувати когось, напуваючи молоком або рідкою їжею … Український тлумачний словник
залагоджувати — ую, уєш, недок., зала/годити, джу, диш, док., перех. 1) Усувати пошкодження, що небудь забиваючи, залатуючи і т. ін. 2) перен. Змінювати на краще, поліпшувати, поправляти (справи, матеріальне становище і т. ін.). || рідко. Спокутувати,… … Український тлумачний словник
направляти — я/ю, я/єш, недок., напра/вити, влю, виш; мн. напра/влять; док., перех. 1) Спрямовувати, скеровувати кого , що небудь у певному напрямку. || перен. Давати напрям чому небудь. || перен. Зосереджувати на чому небудь, спрямовувати на щось (думки,… … Український тлумачний словник
